Володимир Місько: «Президент започаткував нові традиції святкування Днів Перемоги та Примирення»

 

Указ Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» створили необхідні передумови для відзначення 8 і 9 травня у європейському дусі пам’яті та примирення. Та чи приживеться ця традиція в українському ще не зовсім монолітному за своїми ідеологічними переконаннями суспільстві? Чи не загострить це і без того глибокі протиріччя між старшим поколінням українців та представниками нової, уже пострадянської, формації, між заходом і сходом України? Про це і не тільки наша розмова з викладачем Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, кандидатом історичних наук та представником Тернопільської територіальної організації Партії “Солідарність — Блок Петра Порошенка”  Володимиром Міськом.

– Пане Володимире, у підписаних Президентом документах кардинально зміщені акценти святкування 8 та 9 травня. Чи доцільно це було робити саме зараз, коли в Україні триває війна? – На моє глибоке переконання, позбавлятися від всього, що суперечить історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям, призводить до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплює у свідомості культ сили, треба було ще з перших днів нашої незалежності. Однак, чомусь нашим лідерам упродовж майже чверті століття ніколи не вистачало чи то політичної волі, а чи духу, щоб раз і назавжди розірвати пута меншовартості та відчути себе вільними людьми. Результатом такої, як на мене, злочинної бездіяльності  стало домінування історичних міфів, протистояння в суспільстві та посилення впливу Російської Федерації на громадське та політичне життя в Україні. На відміну від своїх попередників, Петро Порошенко рішуче налаштований «розвіяти дим, який ятрить очі». Своїм вже згаданим указом він започаткував чесний діалог навколо складних подій нашого минулого. Причому, зробив це з наголосом на гуманітарній і, навіть, духовній складовій  цієї проблеми.

– Отже, цьогоріч ми вже не будемо святкувати День Перемоги у класично радянському значенні цього словосполучення? – У радянському значенні – ні. І, зауважте, саме це викликало неабияку істерію. Причому, не в українському середовищі, яке щодня платить непомірно високу ціну за своє право жити у вільній демократичній країні, а у нашого північно-східного сусіда. Годі й пояснювати, чому саме. Натомість, 8 травня Україна відзначить День пам’яті і примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Нового змісту цим датам має надати рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй.  Іншими словами, ми повинні не святкувати, а вшановувати, не брязкати зброєю на військових парадах, а допомогти всім, хто пройшов через пекло війни і ще живе серед нас.

– Скажу відверто, чомусь не дуже віриться, що суспільне переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів в Україні пройде швидко і безболісно. – А ніхто й не сподівається, що на цьому шляху усе йтиме гладко. Проте, з іншого боку, згадайте, як ще донедавна політичні лідери майстерно маніпулювали свідомістю українців, щоразу стикаючи їх лобами через мову чи віру. Як вони лякали народ «бандерівцями», коли виникала необхідність підвищити свій рейтинг на Сході чи Півдні, і як загравали з тими ж «бандерівцями», коли  відвідували Галичину чи Волинь. Так повторювалося від виборів до виборів. Нині ж, чи не вперше за всі 24 роки незалежності, Президент вирішив об’єднати націю не популістськими байками, а історичною правдою, не перевагами одним на шкоду іншим, а належним вшануванням всіх, хто боровся і бореться за українську державність.

– А як із закликами до національного примирення стикується модне в українському суспільстві слово «декомунізація»? – Передусім хочу зазначити, що нещодавно прийнятий Верховною Радою «декомунізаційний» пакет включає у себе закони: «Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті»; «Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939–1945»; «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років»; «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». Відтак, вже навіть назви цих документів свідчать про дієві кроки в зменшенні протиріч між різними частинами українського суспільства. Тільки історична правда здатна перетворити ворогів на однодумців, лише чесний погляд у вічі один одному може зробити їх друзями. На це  сподівається Президент, це один з аспектів діяльності Партії “Солідарність — Блок Петра Порошенка” і цього чекає вся Україна. Пам’ятаємо. Перемагаємо!

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*